Мінфін - Курси валют України

Встановити
18 квітня 2024, 7:30

НБУ може знизити «обліковку»: які ставки за депозитами та кредитами побачимо наприкінці весни

Засідання монетарного комітету Нацбанку відбудеться вже наступного тижня. Більшість банкірів очікує від цього засідання рішення щодо зниження облікової ставки. Як вони можуть змінити депозитні пропозиції для вкладників — з'ясував «Мінфін».

Останнім часом офіційна інфляція в Україні продовжує дивувати експертів та пересічних громадян. Цінники на послуги та товари в магазинах, здебільшого, зростають, а, за даними Держстату та Нацбанку, станом на початок квітня офіційна інфляція у воюючій Україні склала всього 3,2%, що нижче за показник мирних і багатих США, де в березні цього року індекс споживчих цін у США зріс до 3,5%.

Можна довго перераховувати основні нюанси, що призвели до такого результату. Це і частковий мораторій на підвищення окремих цін на комунальні послуги, й низька база порівняння, і неможливість активного вивезення агропродукції на експорт, що збило внутрішні ціни на цукор, соняшникову олію, гречку та частину іншого продовольства, та багато інших факторів, які ситуативно притиснули показники офіційної інфляції

Такий стан справ змушує Нацбанк реагувати на те, що відбувається, у своїй грошово-кредитній політиці, а саме має призводити до активного зниження облікової ставки в міру просідання інфляції. Нагадаю, що облікова ставка НБУ — це, фактично, «ціна грошей» в Україні, і до неї, так чи інакше, «прив'язуються» як ставки за кредитами, так і за депозитами бізнесу та населення. Але наразі виник певний парадокс, який суттєво коригує поведінку регулятора у цьому питанні.

Що варто було б зробити НБУ

З одного боку, такі низькі показники інфляції повинні «тішити» НБУ, оскільки вона навіть нижча за таргет у 5%, на який орієнтується Нацбанк. Але з іншого — є купа негативних чинників, які НБУ не може наразі реально змінити, але які «підвішують» регулятора у його прогнозах щодо подальшого розвитку подій зі зростання цін в Україні та впливають на його рішення.

Ці негативні фактори включають, щонайменше:

  • розмір міжнародної фіндопомоги, який отримає Україна цього року на фоні зростаючих «дір» бюджету в умовах війни, що «битиме» по курсу, та опосередковано суттєво впливатиме на рівень цін на імпорт в Україні;

  • питання реструктуризації зовнішніх боргів, що суттєво впливає на зобов'язання держави у 2024−2025 роках та, у результаті, на розмір ЗВР;

  • зростаючі витрати на війну, за умови втрат значної частини промисловості та останнім часом енергогенерації, що позначиться, у будь-якому випадку, надалі на ціні електроенергії та буде закладено до всіх цінників на послуги та товари;

  • відтік 6,5 млн населення, що призводить до необхідності підвищення зарплат компаніями, що залишилися в умовах браку робочих рук, і буде закладено в собівартість продукції;

  • зростання соціального навантаження з необхідністю підвищення витрат бюджету на індексацію пенсій, компенсацію громадянам втрат майна від обстрілів рф тощо.

Все це створює вибухонебезпечну суміш, у разі можливого значного зростання цін на все, якщо за фінансуванням бюджету «щось піде не за планом».

Крім того, це може створити проблеми у фінансовій та банківській системі, якщо Нацбанк «налажає» у своїй грошово-кредитній політиці щодо як валютного ринку, так і щодо зв'язування частини «зайвої ліквідності», що накопичилася у банківській системі.

У результаті, поки що за інфляції 3,2% Нацбанку на майбутньому Правлінні з грошово-кредитної політики, яке відбудеться 25 квітня, формально треба суттєво знижувати облікову ставку з уже очевидно дисонуючими інфляційними показниками 14,5% річних.

І суттєво змінювати грошово-кредитну політику як щодо плати за депозитними сертифікатами (зараз вона на рівні 14,5% річних за депсертифікатами «овернайт» та 17,5% річних за депсертифікатами на 3 місяці), так і за кредитами рефінансування (зараз ставка за ними 19,5% річних).

Монетарні операції НБУ з банками: відсоткові ставки

Читайте також: Інфляція нижче прогнозів: чому це відбувається, та чи продовжить вона знижуватись далі

Перед якою дилемою опиняється регулятор

Але саме приваблива ставка за депсертифікатами поки що пов'язує величезні маси гривні, що накопичилася у банківській системі, і не «виплескує» її як на валютний ринок, так і опосередковано — на споживчий ринок.

Адже населення частину своєї гривні продовжує тримати на вкладах і навіть збільшує їхні обсяги, а банки, залучаючи ці ресурси громадян, спрямовують їх на придбання депсертифікатів:

Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

Знижуючи облікову ставку та «прив'язані» до неї ставки за депозитними сертифікатами, Нацбанк змушує банки знижувати свої ставки із залучення вкладів населення та ФОПів, яких у банківській системі вже близько 1,2 трлн грн у гривневому еквіваленті. Адже значну частину строкових вкладів громадян банки потім спрямовують у депсертифікати.

Тому урядовці НБУ перед засіданням Правління регулятора постають перед складною дилемою. Не реагувати на значний розрив між офіційною інфляцією та обліковою ставкою та пов'язаними з нею інструментами вони не можуть. Цей розрив потрібно скорочувати.

Але й суттєво «зрізати» ці ставки вони не можуть, тому що не можуть ігнорувати ті самі негативні чинники. Вони не дають Нацбанку впевненості в тому, що ідилія з показниками інфляції та відносно стабільним курсом (із поправкою на військові реалії) зможе тривати довго.

В ідеалі, для держави зараз — простимулювати банки і населення переспрямувати ліквідні ресурси, які вони мають, на придбання ОВДП. Таким чином, частково вирішилося б декілька завдань:

  • фінансування «дір» бюджету без загрози запуску «друкарського верстата»,

  • скорочення навісу зайвої ліквідності та тиску на гривню на валютному ринку,

  • зниження залежності України від зовнішнього фінансування.

Саме для цього зараз Мінфін тримає ставки за ОВДП (та ще й з огляду на відсутність оподаткування за доходами від держоблігацій) трохи вище за рівень ставок за депозитами населення у банках:

Якщо ці середні ставки ще скоригувати на 18% податку на дохід та на 1,5% військового збору, то середня «чиста» дохідність для вкладника складатиме у гривні від 10,24% до 11,19% річних.

А ось практично чиста дохідність на первинному ринку за ОВДП:

Щоправда, на вторинному ринку (а саме на ньому громадяни можуть купити ОВДП), дохідність буде на 1−2% нижчою, ніж на первинці. Але навіть у такому разі, це буде «чистими» до 13,5%-17% річних у гривні, залежно від терміну до погашення облігацій, що вище за «чисту» дохідність гривневих депозитів.

Поступово Мінфіну вдалося збільшити суму ОВДП, куплених населенням, до понад 60,6 млрд гривень, але потенціал тут величезний, якщо врахувати, що кошти населення та ФОПів на рахунках у банках перевищують 1,2 трлн гривень в еквіваленті.

ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

Читайте також: Банки вивели з внутрішнього обігу $4 млрд на рахунки іноземних партнерів: як має змінитися політика регулятора

Що зрештою доведеться зробити

У описаних вище умовах невизначеності, воєнних, інфляційних та курсових ризиків, керівництво Нацбанку навряд чи ризикне проводити жорстке зниження облікової ставки. Занадто вже великою наразі є ціна помилки в цьому питанні.

Найімовірніше, НБУ знизить облікову ставку максимум на 0,5−1% річних, із відповідним зниженням ставок за депсертфікатами та кредитами рефінансу. Тобто на нас чекає рівень облікової ставки в межах 13,5%-14% річних, ставки за депсертифікатами «овернайт» 13,5%-14% річних, депсертифікатів на 3 місяці в межах 16,5%-17% річних, та ставки за кредитами рефінансування не більше 18,5%-19% річних.

Можливо, Нацбанк стане сміливішим і ще трохи більше підіграє Мінфіну щодо дохідності за інструментами із залучення коштів населення до банківської системи для перетікання цих ресурсів до бюджету.

У цьому випадку, він може знизити ставку за депсертифікатами «овернайт» до 12,5%-13% річних, а за депсертифікатами на 3 місяці — до 15,5−16% річних. Як результат, банки жорсткіше знизять ставки за своїми залученнями коштів у громадян (оскільки їм менше платитиме Нацбанк за депсертифікатами), а Мінфін зможе під свої привабливіші ставки за ОВДП отримувати більше коштів у громадян, «відкачуючи» їх із банківського депозитного сектора в купівлю українцями вигідніших для них облігацій.

Крім цього, Нацбанк може підвищити для банків норматив резервування на коррахунку в НБУ та паралельно з цим дозволити банкам купувати додатково емітовані Мінфіном нові порції бенчмарк-ОВДП за рахунок виконання цього підвищеного нормативу. Це простимулює придбання додаткового обсягу паперів у Міністерства фінансів не лише населенням, а й самими банками.

Те, що Нацбанк залишить облікову ставку і всі прив'язані до неї ставки на рівнях, що нині діють, є малоймовірним: надто вже великий розрив між обліковою ставкою й офіційним рівнем інфляції, що не вписується в жодні канони макроекономічної науки з управління фінансами держави і банківською системою навіть за умов війни.

Читайте також: Як банки списують з військових відсотки за кредитами та «ламають» діджитал

Як це позначиться на українцях

Депозити

Зниження облікової ставки призведе до просідання дохідності за новими вкладами громадян та за депозитами компаній у гривні в межах на 0,5−1,5% річних, залежно від термінів розміщення депозитів, які знову оформлюються.

У цій ситуації, дохідність за депозитами у гривні на 3 місяці перебуватиме в межах від 9% до 14% річних. Ці вклади наразі є найцікавішими за термінами для банків, тому і ставка за ними буває трохи вищою, ніж за іншими термінами.

За вкладами на 6 місяців ставки можуть становити від 9,5% до 13,2% річних, на 9 місяців — від 10,5% до 13,5% річних, і на 1 рік і більше — від 11% до 14% річних.

За депозитними продуктами терміном до 3 місяців спостерігатиметься досить широкий розкид ставок, залежно від відсоткової політики конкретного банку та його потреб у залученні гривневих ресурсів на ті чи інші терміни.

За моїми розрахунками, цей розкид ставок у різних фінустановах на терміни вкладів до 1−3 місяців може становити від 3% до 10% річних. Частина банків, щоб не втрачати вкладників через зниження ставок, проводитиме додаткові бонусні програми з розіграшами призів за різними депозитними продуктами.

За «старими», але ще діючими вкладами ніхто з банків ставку не знижуватиме, оскільки це ризик для банкірів «нарватися» на судові позови або назавжди втратити клієнтів. А це для банків, особливо невеликих, загрожує втратою всього банківського бізнесу через відсутність клієнтури та втрату позитивної репутації в очах вкладників.

Але процес перегляду умов за новими депозитними продуктами відбудеться досить швидко (за 1−1,5 тижня максимум), оскільки працювати собі в збиток ніхто з банків при залученні ресурсів не почне, а за новими розміщеннями депсертифікатів ставки Нацбанк знизить відразу ж з моменту зниження облікової ставки.

Кредити

Щодо ставок за кредитами, то після зниження Нацбанком облікової ставки на велике зниження кредитних ставок я не розраховував би. Воєнні ризики зберігаються і банкіри не будуть надто щедрими на зниження ставок.

За ставками держпрограм формату «5−7−9» або «єОселя» змін не відбудеться, оскільки вони взагалі не прив'язані до облікової ставки НБУ, а залежать від компенсацій різниці банкам ринкової ставки та ставки за такими договорами, тобто від виділення коштів державою.

За комерційними кредитами банки обмежаться зниженням кредитних ставок на стільки ж, на скільки буде знижено облікову ставку. Але не більше.

Читайте також: Українці продовжують нести гроші на депозити: чи протримаються ставки у травні

Що робити, щоб не втратити свої гроші

Щоб не втратити на дохідності, вкладникам банків я раджу до проведення Правління Нацбанку за обліковою ставкою 25 квітня оформити декілька депозитів із правом поповнення на різні терміни, від 3 місяців до 6−9 місяців, на ті суми, які ви потім зможете при нагоді та за вашого бажання поповнювати.

Це забезпечить вам надалі можливість вкладення ваших гривневих ресурсів за чинними зараз ставками залучення вкладів, які є вищими за дохідність, яку вам пропонуватимуть банки після зниження облікової ставки Нацбанком.

Якщо ж у вас не буде надалі додаткових коштів для поповнення депозитів або «щось піде у вас із фінансами не так», то ви просто не користуватиметеся цією опцією поповнення вкладу.

При грамотно збудованому календарі та правильно підібраній сітці депозитних продуктів на різні терміни ви, таким чином, створите собі високоефективний платіжний календар для ваших заощаджень у гривні за найпривабливішими умовами дохідності та термінами погашення депозитів.

Як варіант, можлива комбінація таких депозитів із правом поповнення у вашому інвестиційному портфелі з купівлею гривневих ОВДП на терміни, аналогічні або більші розміщенням вкладів із поповненням депозитів, що надалі діють, за рахунок погашених за терміном ОВДП.

Але в умовах війни я б все ж таки радив подібні інструменти з терміном розміщення на 3−6 місяців, максимум — до 9 місяців-1 року. А там уже постійно моніторити ситуацію, щоб вирішити, чи поповнювати діючі на цей момент вклади, чи віддати перевагу іншим інвестиційним продуктам.

Щодо кредитів, то якщо у ваших кредитних договорах є пункт про перегляд банком плати за кредит при зміні облікової ставки НБУ, я раджу (після можливого рішення Нацбанку про зниження ставки) відразу ж писати листа до банку про зниження плати за кредит, згідно з цим пунктом договору. І саме з дати зміни Нацбанком облікової ставки. Так ви максимально заощадите свої кошти на обслуговуванні такого кредиту.

Автор:
Олексій Козирев
Аналітик Олексій Козирев
Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи

Коментарі - 29

+
0
TAN72
TAN72
18 квітня 2024, 8:33
#
Уже раскатали губу на транш от США,так с нашими правителями он быстро закончится
+
+30
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 квітня 2024, 9:04
#
Про «відтік 6,5 млн населення» можна вже забути, вони поїхали ще на початку 2022, вже 2 роки ми живемо у реаліях 30−31 млн населення і цей фактор ніяк вже не впливає у 2024 у порівнянні з 2023.

Стосовно ставки думаю знизять на 0,5% до 14%, бо багато хто цього хоче, але на більше мабуть ні, бо інфляція судячи з динаміки за місяцями вже влітку зросте до 5%, а так як НБУ хоче щоб і далі гривня була привабливою під час війни, то нижче 14% за таких умов окускати поки стрьомно, бо люди замість депозитів і ОВДП можуть побігти в обмінники
+
0
SamBB
SamBB
19 квітня 2024, 8:52
#
Виїхали не тільки на початку, а й зараз стабільно виїжджають, з новим законом про мобілізацію це буде продовжуватись і надалі. При чому виїжджають не тільки малозабезпечені верстви на соціал в Європу, а й фінансово-активне населення. Держстат ж малює він цю стату по вказівці зверху, а не з теперішніх реальностей.
+
0
Алексей Козырев
Алексей Козырев
18 квітня 2024, 9:58
#
Для Олександр Міщенко. Про «відтік 6,5 млн населення» можна вже забути, вони поїхали ще на початку 2022, вже 2 роки ми живемо у реаліях 30−31 млн населення і цей фактор ніяк вже не впливає у 2024 у порівнянні з 2023.

Цей фактор впливатиме і в 2023, і в 2024 році, і далі. Бо втрачаємо ВВП, ринок внутрішнього споживання, податки і так далі.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 квітня 2024, 10:18
#
Не «втрачаємо», а «втратили» 2022 — у минулому, це велика різниця
У 2023 фактор втрати населення звісно впливав дуже сильно і це варто було звісно брати до уваги. А з 2024 і далі впливатиме він так само як Голодомор 1932−1933 років, або 2СВ, не більше і не менше, треба виходити з реалій 2024 року, а не думати про минуле 2-річної чи 90-річної давнини, що людей померлих 1932 немає в Україні сьогодення, що виїхавших 2022, різниці для економіки України абсолютно ніякої, а гадати як би було краще, якби було більше населення, це не фактор впливу на економіку сьогодення і майутнього, а думки про майбутнє, якого ніколи не буде існувати
+
0
Алексей Козырев
Алексей Козырев
18 квітня 2024, 12:02
#
Для Олександр Міщенко. Ви дещо помиляєтесь. Частина з тих, хто виїхав за кордон в 2022 році та якось більш-меньш влаштувався там на роботу поки і в 2023 та в 2024 році і частково перераховують сюди валюту на підтримання тих родичів, хто залишився тут і частково (якщо роблять все по чесному) платять з отриманих там доходів податки не тільки там в бюджет, але й тут (не всі, хтось ці вимоги нашого законодавства ігноріть і т.д.). Але чим дальше — тим більше вони будуть асимілюватися там, перетягувати родичів туди, змінювати громадянство. Тому десь до 2025−2026 року вплив втрати населення Україної буде відчутним на всіх показниках економіки нашої країни, Потім цей вплив буде дуже швидко зменшуватися.
+
+15
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 квітня 2024, 14:25
#
Олексію, Ви розумна людина, люблю дивитися ваші інтерв'ю. Але у даній ситуації повністю не згідний. Ті біля 7 млн що ми втратили 2022, зараз вже майже не впливають на економіку України. Біля 1 млн: загинули, в окупаці та РФ, думаю згідні, що вони практично ніяк не впливають. Біля 6 млн у країнах «західної» цивілізації, з цих 6 десь 5,3: жінки, діти, старі. Ті категорії населення які більше сидять на допомогах тих країн, де живуть, хтось звісно щось присилає додому, але і багато випадків, коли навпаки з України шлють їм гроші на проживання, тут складно прогнозувати у яку строну потік грошей більший, але у масштабах економіки не дуже значні потоки і явно зпівставні. Стосовно приблизно 0,7 млн чоловіків, які втекли на волю, більшість звісно працює, але у частини і родини вже там, додому шлють гроші максимум кілька сотень тисяч працюючих з тих, хто покинули Україну 2022 і пізніше. У порівнянні з траншами: ЄС, МВФ, Японії, Британі, Канади… перекази наших втікачів десь на рівні «похибки» або «копійок» для економіки
+
0
krv77
krv77
18 квітня 2024, 10:15
#
Депо не интересны сейчас, а вот ОВГЗ пока норм. Их же тоже можна брать на разные сроки, и коротыши он есть до 1 мая, вдруг кому 10 дней подождать)
А так — долларовые ОВГЗ норм.
+
+82
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
18 квітня 2024, 10:30
#
То для Вас. ОВДП це для таких людей, які сидять на цьому сайті, а це менше 1% населення. Зупиніть 10 перехожих на вулиці і запитайте, що таке ОВДП, 8 з 10 вгазалі не розшифрує абривіатуру, 1 з 10 буде здогадуватися що це таке, і у кращому вивадку 1 буде знати що це і нюанси. На 2024 для 95%+ населення саме депозити основний спосіб інвестування грошей у гривні, фінансова грамотність населення не дуже розвинулася за останні 20 років, що 2004 люди знали депозит, що 2024 теж знають більшою мірою тільки його
+
0
Hennady
Hennady
24 квітня 2024, 9:38
#
Та навіть якщо і знають…
Чомусь всі порівнюють % депозитів мінус податки зі ОВДП чисті. А там же ще і комісії різні.
Хоча б у якійсь статті розглянули порівняння прибутковості таких вкладень на суму, наприклад, 50, 100, 200 і 500 тис. грн.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
24 квітня 2024, 17:53
#
Ніяка стаття не треба, облігації однозначно на багато вигідніші, цього комента достатньо. Купуйте через Сенс-банк, там можна купувати від 1 облігації, комісій ніяких, спред між покупкою і продажем облігацій буквально кілька гривень (від 24 коп за найкоротші до місяця і до 21 грн за найдовші на 3,3 роки). Візьмемо найдовшу для приклада, тобто при покупці Ви «переплачуєте банку» половину спреда за облігацію 21/2= 10,5 грн приблизно, за 3,3 роки вона вам принесе понад 600 грн прибутку, отже банк заробить 1 з копійками % з того прибутку, що вона принесе, Вам лишиться 98 з копійками% прибутку. При номінальній дохідності 18,5% і реінвестованому першому купоні у році 92,5 грн, реальний річний прибуток буде 193,5 грн, банку виходить з річного прибутку пішло десь 3,3 грн приблизно, Вам буде 190 грн чистими = 19%, ніякий депозит Вам подібного і близько на 2024 рік не дасть. За коротшими відсотки трохи менші звісно, але і 16 чи 18% це краще за депозит зараз
+
0
Hennady
Hennady
25 квітня 2024, 9:36
#
Зовсім не спеціаліст у облігаціях…
Але.
«Вам буде 190 грн чистими = 19%, ніякий депозит Вам подібного і близько на 2024 рік не дасть». На 2024 не дасть, але ж облігація на 3+ роки, а там далі може бути і 25%. А з врахуванням інфляції і 19 не таких вже і 19 може бути. Тому не аргумент…

Зараз треба бути «на стрьомє». Тому далі 2−6 місяців, особисто я не розглядаю.
Чи не могли б Ви написати приклад із 3+ місячною облігацією.
І по закінченню терміну, при погашенні, гроші автоматично зараховуються на карту чи облігацію треба якось вручну погашати/продавати?
Якщо не важко…
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
26 квітня 2024, 16:39
#
Погашення 05.06.24 — 13,75% річних,
Погашення 26.06.24 — 13,75%
Погашення 02.10.24 — 14,75%

Це те, що є у Сенсі на сьогодні з погашенням менш ніж за півроку, але я не бачу сенсу їх брати зараз

Стосовно інфляції — це інша тема, хоч її звісно треба враховувати

Стосовно «далі» 25% протягом 2024 не проглядається, ставки будуть знижуватися, облігації йдуть як і депозити слідом за обліковою ставкою, яку НБУ послідовно зменшує з літа 2023 і очевидно і далі буде. Коли облікова падає більш логічно брати довші облігації, коли росте — коротші, у даному випадку маємо перший варіант. Вчора НБУ знизив облікову на 1%, облігації сьогодні вже породожчали, тепер найдовша до липня 2027 при покупці сьогодні буде Вам приносити вже 18,5% річних, а не 19%, як можна було купити ще вчора

Все автоматично і купони і погашення на карту. Стосовно «на стрьомє» можна продати там же у додатку Сенса довгі облігації хоч за день після покупки, втратите знову ж таки половину спреда — біля 10 грн з облігації. Але з іншою сторони, можна і заробити при достроковому продажі, якщо облікова знизиться на кілька пунктів протягом кількох місяців, то можно буде продати дорожче облігацію, наприклад за 1100−1200 грн, такий варінт теж можливий, не хочу довго писати, якщо зацікавлять облігації, самі протягом якогось часу розберетися у особливостях, як можна заробити більше, ну або втратити менше)
+
0
Hennady
Hennady
29 квітня 2024, 8:43
#
Дякую
Тобто, ми згодні, що на 3−6 місяців нема сенсу входити в облігації.
А от довгі строки, в принципі, є. І додатковою перевагою облігацій над депозитом бачу можливість терміново продати облігації, в той час як у депозиту треба дочікуватися закінчення терміну.
+
0
krv77
krv77
29 квітня 2024, 9:58
#
Ну чому? Ось написали
облігації погашення 02.10.24 — 14,75%
А депо 15.5% (без налогiв 12.4%)
+
0
Hennady
Hennady
1 травня 2024, 16:11
#
Як на мене…
Облігація з погашенням у жовтні 2024 справді під 14,75%. Але ціна її 1014,37 грн., тобто Ви переплачуєте при купівлі 1,4%, отже 14,75% перетворюються вже в 13,35% річних, але і облігація буде Вам приносити не рік, а 6 місяців, отже, реально дохід буде ще менше ніж 13,35% (десь ~12%).
Депозит же зараз багато де під 16,5% (реальних 13,3%), а, наприклад у Радабанку 17,5%.
Отже, нема сенсу, крім як можливість терміново продати облігації, а депозит нерозривний і треба дочекатися закінчення.
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
1 травня 2024, 19:27
#
14,75% це реальна прибутковість, те що Ви купуєте її за 1014,37 не значить, що Ви переплачуєте банку 14 грн 37 коп. Купон платиться кожні 182 дні, до виплати купону лишилося менше 182, але Мін. фін. всеодно заплатить Вам за 182 дні у жовтні, більша частина з тих 14 грн 37 коп — це «плата компенсації» тому, хто тримав облігацю до Вас у цьому циклі 182 днів — банку чи іншій людині. ОВДП — це не депозит, тут все трохи складніше, навіть ці 14,75% - це якщо Ви будете тримати до погашення, при достроковому продажі дохідніть в обидва боки може відрізнятия на відсотки, може бути 12%, а може і 18%, залежить від руху облікової ставки НБУ, тому і більш логічно купувати довгі облігації, якщо ставка НБУ падає. Наприклад у мене є 3-річні облігації котрі восени брав з заявленою дохідністю біля 19,5%, з того часу облікова НБУ сильно просіла, якщо продам зараз достроково, то вийде дохідність біля 21% річних, за ці півроку, що тримав облігації. Якщо не продам, а продовжу тримати, а НБУ ще знизить ставку, то при достроковому продажі наприклад восени дохідніть може бути цілком біля 23−24% річних, за рахунок того, що покупець отримає купони у майбутньому вищі, за купони поточних викусків при нижчий обліковій
+
0
Hennady
Hennady
3 травня 2024, 13:16
#
Так…
але при плануванні потрібно (і так вчить наука) закладувати найгірший варіант, а не сподіватися на диво, що цілком може бути…
може бути, а може і не бути, а 12% у порівнянні із депозитними 13,3% цілком реальні.
Такоє…
+
0
Олександр Міщенко
Олександр Міщенко
3 травня 2024, 17:54
#
Можна і піти у мінус, якщо купити сьогодні, а продати завтра. Дурню можна зробити будь-де. Але більш раціонально не сподіватися на диво і не на найгірший варіант, а за теорією імовірності розглядати усі варіанти, а потім від найбільш імовірного відштовхуватися. Те що НБУ до осені ще знизить облікову, імовірність цього понад 50%, тому, від цього варіанту і треба відштовхувативя як базового. Вам вже скільки коментів написав, про те, що облігації дійсно цікава штука для інвестування і під будь-яким кутом вигідніша за депозит, «розклав все по поличкам», а Вам всеодно щось не підходить, нащо тоді взагалі було писати про зацікавленість… А стосовно ваших улюблених депозитів, там у мене досвіду вже майже 20 років + 7 чи 8 «зустрічей» з фондом гарантування, тому досвіду для порівняння вистачає
+
0
Dmytro Dundych
Dmytro Dundych
18 квітня 2024, 11:18
#
Дякую, Олексію. Дуже цікава аналітика.
Цікавить Ваша думка щодо граничних значень цьго балансу який утворився — Ставка, Інфляція, Дохідність депозитів, ОВДП, ріст курсу долара?
Очевидно що ми знаходимося десь в межах цього балансу — маю на увазі те що мінфін стимулює людей робити вибір на користь національних інструментів, замість того щоб купувати долар в очікуванні що він за рік виросте більше ніж виростуть ціни 9% (прогноз 2024 інфляція), в той час як Депозит (13%) чи ОВДП (15%) має обганяти ріст долара.
+
+30
Алексей Козырев
Алексей Козырев
18 квітня 2024, 11:56
#
Для Dmytro Dundych. Все насправді залежить від 3 основних факторів -1) війна та обсяги втрати виробничого та енергогенеруючого потенціалу (вплине на все від ВВП до дохідної та витратної частини бюджету) 2) обсяг і реальний графік надходження міжнародної допомоги (планування дій Нацбанком та Мінфіном, розмір ЗВР) 3) результати перемовин по реструктурізації зовнішніх боргів (вплине на розмір ЗВР та ситуацію з державними фінансами взагалі). + ще спращює розмір негативного сальдо торгівлі.
Мій прогноз при розвитку подій не гірше ніж зараз на фронтах та з обстрілами, та отриманні всієї американської обіцяної допомоги «живима» грошима в межах 8−9 млрд доларів та виконанням своїх фінзобов язань іншими західними партнерами: облікова на кінець року 12,5−13,0% річних, реальна інфляція 10−11% рік до року, депозити в гривні до 13% річних (з врахуванням податків — до 10,465 % річних для інвестора, ОВДП на термін до року до 14% річних (не має оподаткування, чиста дохідність). Зростання офіційного курсу долара до запланованих бюджетом 40,7 -41 гривні на кінець року.
+
+30
Genna Smatko
Genna Smatko
18 квітня 2024, 12:43
#
Всі нормальні люди наразі тримають гроші під ковдрою щоб зелена плесінь не конфіскувала.
+
0
Cheff spakuxa, Kiev
Cheff spakuxa, Kiev
18 квітня 2024, 12:48
#
Вот ему,+15 поставил… И почитал… А шо… Оказывается они все банки мира договорились, как дети в школу… И ходят как хотят…понял нет… Шляпы вы усатые… жизнь держись…
+
+30
innapcholko
innapcholko
18 квітня 2024, 12:59
#
Молигизация скоро наберет новые обороты — какие там финансы?

Власти не видят бусификацию и трамвае-тролебусяцию!
+
0
uiux
uiux
18 квітня 2024, 13:12
#
Если амеры протянут закон про помощь, то эти товарищи сразу и опустят ставку, а сейчас сс.котно, т.к. при такой девальвации вложения в гривну равносильно самогубству
+
+15
TAN72
TAN72
18 квітня 2024, 13:21
#
Дай бог чтобы в стране на данный момент было 20000000 с пенсионерами и прочего населения.
+
+30
Андрей Татра
Андрей Татра
18 квітня 2024, 13:36
#
С понижением учётной ставки до 14.5 уже гривна пошла на валютный рынок с учётом реалий правильное решение. Если деятель пышный обратно снизит учётку это процес ускориться. Итог при памяти граждани выходят с гривны. Если у кого есть желание входите в сельхоз. землю через спец.компании.
+
0
candidat
candidat
19 квітня 2024, 12:00
#
Как-то с опаской поглядываю на ОВГЗ. Да, ставки повыше, чем на депозиты, но платит по ним государство, а у нас война, треть страны разрушено.

Интересует мнение, нет ли такой перспективы, что в какой-то момент государство не скажет, мол, ребята, с деньгами напряг, надо много денег на войну/восстановление разрушенного, поэтому нет возможности погасить облигации сейчас, вводим мораторий на погашение, вернём через столько-то лет/по мере возможности?
+
0
Hennady
Hennady
25 квітня 2024, 9:30
#
Цілком може бути (є досвід СРСР)
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися